Кравéць Ярема нар. 3.12.1943 р. у м. Львові в сім’ї службовця, філолог-романіст, літературознавець, перекладач, член НСП (1982), дійсний член НТШ (2002). Закінчив факультет іноземних мов ЛНУ ім. Ів. Франка (1966).
З 1966 р. працював лаборантом кафедри світової літератури. У лютому 1984 р. покинув Львівський національний університет ім. І. Франка, з того часу – викладач, а з 1989 р. до 1993 р. – зав. кафедри іноземних мов Львівської комерційної академії. 1992 р. – захистив кандидатську дисертацію “Творчість Еміля Вергарна в українській критиці і перекладах (історико-літературознавчий аналіз)”. У вересні 1993 р. повернувся до Львівського національного університету ім. І. Франка, старший викладач, з 1995 р. – доцент кафедри французької філології, з 1996 р. до 2010 р. – зав. кафедри світової літератури Львівського національного університету ім. І. Франка, з вересня 2010 р. – доцент тієї ж кафедри.
Тарас Чухліб — український історик, доктор історичних наук, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України, директор Науково-дослідного інституту козацтва. Вивчає міжнародні відносини та зовнішню політику України в 16 – 18 століттях, історію козацтва.
Олександр Олександрович Климчук (26 листопада 1942, село Глядки, нині Волочиського району Хмельницької області) — український письменник, журналіст,публіцист. Член Національної спілки письменників України. Член Національної спілки журналістів України. Заслужений діяч мистецтв України (2006).
Іва́н Степа́нович Марчу́к (* 12 травня 1936, с. Москалівка, Лановецький район, Тернопільська область) — українськийживописець, народний художник України, лауреат Національної премії України ім. Т.Г.Шевченка. Почесний громадянин Тернополя. 2007 року потрапив до рейтингу 100 найвизначніших геніїв сучасності, який уклала британська газета The Daily Telegraph.
Я, Михальчишин Юрій Адріянович, народився 14 листопада 1982 року в м. Львові, громадянин України. Проживаю в Україні постійно з часу народження.
1961 – 10 травня, народився в сім’ї Антося Малковича та Юлії Малкович (Арсенич) у Березові Нижньому Косівського р-ну Івано-Франківської обл.
Активно працює в літературі з 1980-х років. В Україні не знайдеться, мабуть, жоден письменник, чию творчість обговорювали б так широко, як це роблять з книжками Мирослава Дочинця. Окрім топових позицій у рейтингах книгарень, його книжки також заповнюють важливу лакуну «духовного наративу» української літератури. Яскраві особистості та їхні влучні сентенції рясніють у кожній книжці письменника, пробиваючи шлях до людей різного віку та соціального статусу. «Твори М. Дочинця «підмикають» читача до інтелектуального поля всієї літератури. Це окремий материк нашої літератури» (М. Слабошпицький). Це книги «глибокого дихання» (В. Базилевський», «книги, принесені янголом» (П. Сорока). А «Вічник» відомий літературознавець і громадський діяч Є. Сверстюк назвав «книгою століття». І всі як один згоджуються, що одним з «головних героїв» його творів є стихія мови.
Миха́йло Луки́ч Худа́ш (20 грудня 1925 – 11 травня 2011), народився у селі Демня, Миколаївського району Львівської області. Український мовознавець, доктор філологічних наук (1980).
Богда́н Миха́йлович Беню́к (* 26 травня 1957, Битків) — український актор театру і кіно; Народний артист України (1996). Український політик, другий у списку виборців української націоналістичної політичної партії ВО Свобода на виборах до Парламентські вибори в Україні 2012. Разом з Анатолієм Хостікоєвим є співзасновником Театральної компанії «Бенюк і Хостікоєв» (1999).
Петро Кралюк – філософ, історик, публіцист та письменник. Народився 1958 р. в місті Ківерці на Волині. Закінчив історичний факультет Луцького педагогічного інституту ім. Лесі Українки та аспірантуру в Інституті суспільних наук (нині – Інститут українознавства) у Львові. Захистив у Інституті філософії (м. Київ) кандидатську дисертацію «Антитринітаризм і суспільна думка України другої половини XVI– першої половини XVII ст.» (1988) та докторську «Особливості взаємовпливу конфесійної та національної свідомості в українській суспільній думці XVI – першої половини XVII ст.». Сфера наукових інтересів – українська релігійно-філософська думка епохи Середньовіччя, давня українська література.