Михайло Слабошпицький (народився 28 липня 1946 року, село Мар’янівка, Черкаська область) – український прозаїк, критик, літературознавець, публіцист, громадський діяч.
Закінчив факультет журналістики Київського університету імени Т. Шевченка, працював кореспондентом, був редактором відділу критики газети «Літературна Україна», головним редактором газети «Вісті з України», журналу «Вавилон-XX».
Автор майже 40 художніх, публіцистичних, літературно-критичних книжок. Серед них – «Марія Башкирцева» (переклад французькою та російською мовами), «Поет із пекла (Тодось Осьмачка)», «Никифор Дровняк із Криниці», «Автопортрет художника в зрілості», «Веньямін літературної сім’ї (Олекса Влизько)», «Українець, який відмовився бути бідним» (про Петра Яцика) «З голосу нашої Кліо», «Українські меценати», «Пейзаж для Помаранчевої революції», «25 поетів української діаспори», автор понад двох десятків книжок для дітей та юнацтва, публіцистики та літературної критики.
