9 листопада 2011 року з нагоди Дня української мови та писемности в головному корпусі НУ “Львівська політехніка” відбулася презентація монографії відомого мовознавця, доцента Дрогобицького державного педагогічного університету імені І. Франка Ярослава Радевича-Винницького “Двомовність в Україні: теорія, історія, мововживання”.
Зустріч стала продовженням авторського проєкту мовознавця, депутата Львівської обласної ради від ВО “Свобода” Ірини Фаріон “Академічні майстер-класи: від книги – до мети”. Головна мета цього проєкту – популяризувати українську науку, вивести її за межу вузьких кіл, показати, що в українському суспільстві дуже потрібна наукова книжка, що українець – це в першу чергу людина духу і інтелекту.
Презентація розпочалася з виступу організатора проекту. “Я дуже хочу щоб молоді люди побачили реальних класиків, щоб вони сприймали вченого, не як якусь міфічну і далеку особу, яка написала книги, щоб вони могли чути її голос, щоб вони могли потиснути їй руку, поставили їй запитання, і щоб вони вийшли на одну хвилю із науковцем, – говорить Ірина Фаріон. – І сьогодні ми будемо говорити про те, що мовою треба наступати, ми будемо говорити про те, що мовою треба здобувати, ми будемо говорити про те, що мова – це екзистенція і що мова – це, в останню чергу, засіб комунікації”.
Далі під супровід скрипки лауреата міжнародних конкурсів Назара Федюка, відбувся перегляд тематичних плакатів студентів Інституту архітектури НУ “Львівська політехніка”. А вже згодом почалася безпосередня розмова про монографію Радевича-Винницького “Двомовність в Україні: теорія, історія, мововживання”. Автор розповів про власні здобутки, мотивацію написання книги, провів невеликий екскурс в історію двомовності в нашій країні та інших держав, пояснив важливість збереження та розвитку української мови сьогодні.
“Є одномовність і неодномовність. Але це різні речі. Наприклад, на Закарпатті проживають мадяри і румуни. Одні та інші мають свої мови. Чи всі румуни говорять по-мадярськи? Ні. Так само і мадяри. Отже, ці мови просто співіснують. Коли ж вони використовують обидві мови, які є в їхній душі, пам’яті, свідомості – це вже співвикористання мов”, – пояснив мовознавець. Також пан Ярослав наголосив, що двомовність має не лише мінуси, але й плюси (двомовність діаспори, наприклад). На завершення свого виступу автор висловив думку про те, що наша мова потребує лікування та захисту. Тому як щирі патріоти своєї нації маємо не калькувати, а бути мовотворцями, творити нові слова, нове українське майбутнє для нашої держави.
До слова, у творчому доробку Ярослава Радевича-Винницького налічується понад сто праць та книг із загального мовознавства.
Це вже друга така зустріч відомих філологів, проведена в рамках авторського проекту кандидата філологічних наук, доцента “Львівської політехніки” Ірини Фаріон. Нагадаємо, що 20 жовтня студенти вже мали зустріч із Павлом Чучкою, мовознавцем із Ужгорода. Такі зустрічі у “Львівській політехніці” проводитимуть щомісяця, наступну планують на грудень – із Михайлом Слабошпицьким – літератором, прозаїком та публіцистом.
Пропонуємо вашій увазі відео з заходу:
Доброго дня,шановне товариство!В мене таке запитання,чі можу я виписати цю книжку по пошті?Я мешкаю на Донеччині.
Основою Людського існування є не мова, а Закон. Двомовність чи семимовність, чи одномовність – ролі ніякої ніде не має. ГОЛОВНЕ Совість і Справедливість – Закон. Не язиком держава будується – а Законом, який захищає Людей і знищує сволоту. Тільки Закон може визначити істоту чи вона Людина – чи сволота. Людина – думає, говорить та робить одне і теж – а сволота – одне думає, друге говорить, трете робить і пофік якою мовою. Мова – це інструмент спілкування, а для декого – плюндрування та ненависть, яка спрямована на зведення лобами тупих істот такими ж істотами.
Шановний українцю, говоритиму про вашу вузьколобість. Мова – не просто засіб спілкування. Вона твориться народом. Людьми, які настільки подібні в своїх помислах, настільки єдині в своїй ідеї, що мимоволі творять розуміння. Мова – не просто набір звуків, слів, речень. Вона є колискою нації. Це глибоко духовне явище, яке не піддається простому раціональному розумінню. Справжній українець (по крові чи по духу) на ментальному, ірраціональному рівні відчуває зв”язок з рідним словом.
Якщо людина не ідентифікує себе з нацією, не відчуває поклику крові, то працюючи на благо чогось, вона керується лише матеріальними інтересами. Така людина – духовно мілка. Вона ніколи не зможе збудувати сильну, заможну, правову державу.
Корисливою людиною ніколи не керуватимуть ані совість, ані справедливість.
This is the precise blog for anyone who desires to search out out about this topic. You realize so much its virtually laborious to argue with you (not that I truly would want…HaHa). You undoubtedly put a brand new spin on a topic thats been written about for years. Nice stuff, just nice!
Howdy! I know this is kinda off topic but I was wondering if you knew where I could locate a captcha plugin for my comment form? I’m using the same blog platform as yours and I’m having trouble finding one? Thanks a lot!
Oh my goodness! a tremendous article dude. Thanks Nevertheless I am experiencing issue with ur rss . Don’t know why Unable to subscribe to it. Is there anyone getting identical rss downside? Anyone who is aware of kindly respond. Thnkx