У межах проєкту Ірини Фаріон «Від книги до мети» 23 жовтня 2019 року відбудеться презентація книги воїна і письменника Бориса Гуменюка «Вірші з війни. 100 новел про війну».
Середа, 16.00, «Львівська політехніка», головний корпус, авд. 217, вул. С. Бандери 12.
Гуменюк Борис Борисович – народився 30 січня 1965 у с. Острів на Тернопільщині.
З початком національного відродження 1988-1991 рр. активно займався громадсько-політичною діяльністю. Був членом проводу Крайової організації УГС (Української Гельсінської Спілки), головою виконкому обласного товариства «Меморіал» імені Василя Стуса, заступником голови районної організації НРУ (Народного Руху України), брав участь у студентському голодуванні 1990 року.
У рамках авторського проєкту Ірини Фаріон “Від книги до мети” 17 грудня 2014 року з нагоди уродин видатного українського мовознавця Святослава Караванського відбулася презентація його знакових праць за участи директора видавництва “БаК” Ореста Коссака та доцента “Львівської політехніки” Оксани Микитюк.
Захоплює постать 94-річного ученого, який досі активно працює на мовознавчій ниві. Багатолітній політв’язень совєцьких концтаборів (1944–1960, 1965–1979), член ОУН, Святослав Караванський 1979 року виїхав на еміграцію в Америку, зараз самотньо живе у Дентоні. Його дружина Ніна Строката, яка була засуджена совєцьким режимом за те, що відкрито стала на захист свого чоловіка, померла 1998 року.
Святосла́в Йо́сипович Карава́нський (* 24 грудня 1920, Одеса) — український мовознавець, поет, журналіст, автор самвидаву. Багатолітній в’язень концтаборів СРСР 1944–1960, 1965–1979. Член ОУН.
З 1979 р. — в еміграції. Народився в сім’ї інженера.
Середню школу закінчив в Одесі 1938 р. Вчився в Одеському індустріяльному інституті, а з 1939 ще й на заочному підвідділі інституту чужоземних мов. Ще в шкільні роки почав писати вірші й оповідання, деякі з них публікували в піонерській пресі. Навчаючись в інституті, Караванський робить перші спроби перекладу, мріє трудитися літературою.
Микитюк Оксана Романівна, народилася 14.07.67 р. в родині національно свідомих українців, які не сприймали совєтської влади та зазнали репресій від московсько-кадебістської репресивної машини. Прадід (по татовій лінії) був (у віці 69 років) ув’язнений як селянин-куркуль, бо за 1947 та 1948 роки не здав “державі” зерна, молока та іншої сільськогосподарської продукції (приміром, 48 року треба було віддати “60,15 центнера хліба, 75 кг м’яса, 810 літрів молока, 50 центнерів картоплі” та сплатити 23840 крб. податку”, що було неможливим), відтак засуджений 1949 року на термін 10 років позбавлення волі “в далеких місцевостях СРСР з повною конфіскацією майна”. Дідусь (тата батько) розумів суть тоталітарного режиму, тому, коли помер Сталін, сказав: “Помер звір на двох ногах”. По маминій лінії дідусь – воїн УПА, бабця – зв’язкова УПА.
У межах авторського проєкту Ірини Фаріон «Від книги до мети» з нагоди уродин видатного українського мовознавця Святослава Караванського відбудеться презентація його знакових праць за участи директора видавництва «БаК» Ореста Коссака та доцента «Львівської політехніки» Оксани Микитюк.
17 грудня 2014 р., середа, 16.00, 1-ий н. корп. НУ «Львівська політехніка», вул. Карпінського 2/4.
Також буде представлено посібник “Культура мовлення” пані Оксани Микитюк.
У посібнику подано основи культури мовлення крізь призму особливостей, завдань, цікавинок. Дібраний матеріял утверджує державотворчу роль української мови, показує самобутність мовної системи, сприяє розвиткові творчої особистости, пропагує народну мудрість і найкращі зразки українського письменства. Рубрики „Звернімо увагу”, таблиці та плакати увиразнюють текст.
27 жовтня 2014 року в Національному університеті «Львівська політехніка» в межах авторського проєкту Ірини Фаріон «Від книги до мети» відбулася презентація книги отця Кирила Королевського «Митрополит Андрей Шептицький».
На початку зустрічі авторка проєкту свободівка Ірина Фаріон представила львів’янам гостей – директора видавництва «Свічадо» Богдана Трояновського та отця Себастьяна (Степана) Дмитрука.
Ірина Фаріон наголосила, що цей рік – знаковий в сенсі пошанування митрополита Андрея Шептицького. Верховна Рада VII скликання , яка сьогодні закінчила свою каденцію, ухвалила постанову про вшанування ювілею Шептицького – 70 років від того часу, як він відійшов у вічність, а наступного року, 29 липня, ми святкуватимемо 150 літні роковини Шептицького.
Ситуація післявоєнного українського покоління
Засновниками Видавництва “Свічадо” стали українські студенти з Любліна, переважно з Люблінського Католицького Університету. Народжені після відомої переселенської акції “Вісла”, виростали в атмосфері своєрідного дуалізму моральних цінностей. З одного боку – це була ворожість переважної частини польського середовища до всіляких проявів “українськості”, яку постійно пропагувала політика держави. З іншого боку – школа польського патріотизму і гуманістичні цінності, які здобувалися в процесі навчання, у пізнанні польської культури, у діяльності польських дитячих та молодіжних організацій.
Подібна ситуація була і в житті Церкви, чи радше у житті двох Церков: Греко-Католицької і Римо-Католицької. Українські греко-католики часто брали участь у діяльності як першої так і другої. Там, де не було грекокатолицького храму, ходили до костела, А часу від часу, з нагоди великого свята, їхали до церкви. Спроби отримати власну святиню або принаймні отримати можливість відправляти богослуження у греко-католицькому обряді, натрапляли на великий опір зі сторони представників державної влади, і, на жаль, також з боку влади Римо-Католицької Церкви. Позитивний досвід здобування в Церкві християнських цінностей накладався на негативний прояв нерозуміння і браку толерантності до потреб української меншини у Польщі, таких як: східна літургія, навчання рідної мови, пізнавання і вивчення власної культури.