Анонс: Богдан Стельмах

Богдан Стельмах10 грудня 2013 року у межах авторського проєкту Ірини Фаріон «Від книги до мети» відбудеться зустріч з поетом-піснярем, драматургом, перекладачем Богданом Стельмахом. Зустріч відбудеться у 1-му навчальному корпусі НУ «Львівська політехніка», що на вул. Карпінського 2/4 о 16.00 годині.

Богдан Стельмах

СБогдан Стельмахтельмах Богдан Михайлович – поет, драматург, перекладач, автор численних українських пісень Вчився в Туркотинській початковій та Куровицькій семирічній школах. Народився 2 жовтня 1943 року, Туркотин, Львівська область. З 1957 року – у Львові, де у 1960-му закінчив СШ 22. Студіював у Львівському університеті імені Івана Франка – спершу на механіко-математичному, потім на філологічному факультетах. В 1964-67 роках. Відбував солдатчину у Красноярському краю. Заочно закінчив Українську академію друкарства. Працював робітником на лісозаводі у Раві-Руській, кореспондентом молодіжної газети у Львові, заввідділом музично-драматичного театру в Дрогобичі. З 1993 року Б. Стельмах – головний спеціаліст відділу мистецтв Львівського обласного управління культури, з 1994-го – заступник голови Львівського міськвиконкому, директор департаменту гуманітарної та соціальної політики, з 1988-го – радник міського голови Львова.

Вірші поета перекладено англійською, білоруською, казахською, польською, російською мовами. Б. Стельмах – заслужений діяч мистецтв України, лауреат літературних премій імені І. Котляревського (1992), імені М. Шашкевича (1994), імені Лесі Українки (1996) та премії “Благовіст” (2004).

Богдан Стельмах є автором книжок “Примула, квітка віща” (1969), “Земний вогонь” (1979), “Правдива пісня” (1982), “Батькові слова” (1984), “Пшеничне перевесло” (1988), “Сонечкова донечка” (1988), “Сто пісень” (1989), “Тарас” (1991), “Фрак для доцента” (1991), “Прикрі пригоди в країні погоди” (1991), “Писанка” (1993), “Світлиця пісень і спогадів” (2001), “Вірші про країну” (2002, 2004), “Ця осінь називається Марія” (2003), “Божевільня метеликів” (2008) та інших. У доробку поета кілька оперних лібрето, серед яких і “Мойсей” за поемою І. Франка. З перекладів та переспівів слід назвати збірку давньоєгипетської лірики “Початок радісних пісень” (2000), “Сто одинадцять хайку Мацуо Басьо” (2004), еротичні п’ятивірші (танка) “Ночі Коматі” (2007) інтерпретацію поеми “Слово о полку Ігоревім”, комедію Тірсо де Моліни “Благочестива Марта”, п’єси Едмона Ростана “Шантеклєр” та “Романтики”, лібрето опери Дж. Верді “Фальстаф” й інші драматичні твори. Упродовж 2007-2008 років виходить у світ семитомне видання творів Б. Стельмаха із назвою кожної книги зокрема (“Мольфар”, “Тарас”, “Атентат”, “Чудасія”, “Гребля”, “Романтики”, “Світлиця”).

Один з авторів всеукраїнських дитячих видань «Ангелятко» та «Ангеляткова наука».

Член Національної Спілки письменників України з 1977 року, Член Народного Руху з дня його заснування.

Матеріали взяті із Вікіпедії

Павло Гриценко

Павло Гриценко12 листопада 2013 року у Національному університеті “Львівська політехніка” у рамках авторського проєкту “Від книги до мети” народного депутата від Всеукраїнського об’єднання “Свобода”, відомого мовознавця Ірини Фаріон відбулася зустріч із професором, директором Інституту української мови НАН України Павлом Гриценком.

Розпочинаючи зустріч, Ірина Фаріон повідомила, що Павло Гриценко народився на Одещині, на землі, яка дала світу родину Лип, Святослава Караванського. Професор Гриценко досліджує діялектну мову, проблеми взаємодії діялектів і літературної мови, є автором багатьох монографій, чотирьохсот публікацій з українського і слов’янського мовознавства.

Continue reading