Архіви автора: Чорний

Михайло Слабошпицький

Оприлюднено автором

Михайло Слабошпицький (народився 28 липня 1946 року, село Мар’янівка, Черкаська область)  – український прозаїк, критик, літературознавець, публіцист, громадський діяч.

Закінчив факультет журналістики Київського університету імени Т. Шевченка, працював кореспондентом, був редактором відділу критики газети «Літературна Україна», головним редактором газети «Вісті з України», журналу «Вавилон-XX».

Автор майже 40 художніх, публіцистичних, літературно-критичних книжок. Серед них  – «Марія Башкирцева» (переклад французькою та російською мовами), «Поет із пекла (Тодось Осьмачка)», «Никифор Дровняк із Криниці», «Автопортрет художника в зрілості», «Веньямін літературної сім’ї (Олекса Влизько)», «Українець, який відмовився бути бідним» (про Петра Яцика) «З голосу нашої Кліо», «Українські меценати», «Пейзаж для Помаранчевої революції», «25 поетів української діаспори», автор понад двох десятків книжок для дітей та юнацтва, публіцистики та літературної критики.

Продовжити читання →

Ярослав Радевич-Винницький: Двомовність в Україні: теорія, історія, мововживання

Оприлюднено автором

9 листопада 2011 року з нагоди Дня української мови та писемности в головному корпусі НУ “Львівська політехніка” відбулася презентація монографії відомого мовознавця, доцента Дрогобицького державного педагогічного університету імені І. Франка Ярослава Радевича-Винницького “Двомовність в Україні: теорія, історія, мововживання”.

Зустріч стала продовженням авторського проєкту мовознавця, депутата Львівської обласної ради від ВО “Свобода” Ірини Фаріон “Академічні майстер-класи: від книги – до мети”. Головна мета цього проєкту – популяризувати українську науку, вивести її за межу вузьких кіл, показати, що в українському суспільстві дуже потрібна наукова книжка, що українець – це в першу чергу людина духу і інтелекту.

Продовжити читання →

Ярослав Радевич-Винницький: Двомовність в Україні: теорія, історія, мововживання (фото)

Оприлюднено автором

Анонс: Ярослав Радевич-Винницький. Двомовність в Україні: теорія, історія, мововживання

Оприлюднено автором

9 листопада 2011 року з нагоди Дня української мови та писемности відбудеться презентація монографії відомого мовознавця Ярослава Радевича-Винницького “Двомовність в Україні: теорія, історія, мововживання” . Зустріч є продовженням авторського проєкту Ірини Фаріон “Академічні майстер-класи: від книги – до мети”.

Зустріч відбудеться 9 листопада, у середу, о 16.00 у головному корпусі НУ “Львівська політехніка”, вул. С. Бандери, 12, авд. 210.

Проєкт передбачає щомісячне запрошення відомих науковців та митців із презентацією своїх книг та мистецьких творів. У пору інформаційної заблокованости української науки та мистецтва такі зустрічі мають на меті доносити до зацікавлених інформацію про наукові та мистецькі новинки та формувати інтелектуально-мистецькі середовища.

Ярослав Радевич-Винницький

Оприлюднено автором

Народився 1941 р. у с. Корчин на Сколівщині. Закінчив із відзнакою Дрогобицький педагогічний інститут імені Івана Франка (1963), аспірантуру в Кримському педагогічному інституті (1970). Кандидат філологічних наук (1975).

Був деканом філологічного факультету Дрогобицького педагогічного інституту (1980 1996). Працював на викладацькій роботі у вищих школах Угорщини, Польщі, Німеччини. Нині доцент Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка і ст. науковий співробітник Національного НДІ українознавства (Київ).

Активно займається громадсько-політичною діяльністю, політологією, публіцистикою. Був заступником голови Української Республіканської партії, членом Дрогобицького міськвиконкому. Тепер депутат Дрогобицької районної ради.

Продовжити читання →

Павло Чучка. Слов’янські особові імена українців

Оприлюднено автором

Першим гостем майстер-класу Ірини Фаріон став професор Ужгородського національного університету Павло Чучка, який презентував унікальний словник “Слов’янські імені українців”. Презентація відбулася у Національному університеті “Львівська політехніка”. Подія викликала чимале зацікавлення не лише у студентському середовищі, а й науковому. За словами Павла Чучки, імена зібрані зі всіх куточків України, а також із територій, які колись входили до складу української держави (Північ Угорщини, частина Польщі).

“Центром дослідження професора Павло Чучка є давні слов’янські українські імена як вияв світогляду наших предків, – зазначила Ірина Фаріон. – У найкращому випадку зміна імені – це модифікація культури, в найгіршому – зрада. Називання – далеко не називна справа. Це духовний вектор розвитку нації. Ім’я людини – найсуттєвіший словесний знак у пізнанні народу. Праця Павла Чучки – це реконструкція мислення наших предків. Що може бути цікавішим, ніж проникнути в цю таємницю?”

Продовжити читання →

Анонс: Павло Чучка. Слов’янські особові імена українців

Оприлюднено автором

20 жовтня стартує авторський проєкт Ірини Фаріон “Академічні майстер-класи: від книги – до мети”. Проєкт передбачає щомісячне запрошення відомих науковців та митців із презентацією своїх книг та мистецьких творів. У пору інформаційної заблокованости української науки та мистецтва такі зустрічі мають на меті доносити до зацікавлених інформацію про наукові та мистецькі новинки та формувати інтелектуально-мистецькі середовища.

Першим гостем буде професор Ужгородського університету Павло Чучка, автор унікальних словників “Прізвища закарпатських українців. Історико-етимологічний словник”, 2005 та “Слов’янські особові імена українців. Історико-етимологічний словник”, 2011. За подвижницьку працю науковця нагороджено орденом “За інтелектуальну відвагу” (2005).

Продовжити читання →

Павло Чучка

Оприлюднено автором

Павло Чучка народився 22 лютого 1928 року в селі Баранинці, нині Ужгородського району Закарпатської області. Початкову освіту здобув у рідному селі, а середню — в Ужгородській реальній гімназії та в Ужгородській СШ № 1. 1952 року закінчив Ужгородський університет. Один рік учителював у середній школі. Потім навчався в аспірантурі Київського університету.

Кандидатську дисертацію «Українські говірки околиці Ужгорода» захистив 1959 року, а докторську «Антропонімія Закарпаття» — 1970 року. Обидві дисертації захистив у Києві.

Від 1954 року — викладач Ужгородського університету. Від 1976 року — завідувач кафедри загального та слов’янського мовознавства. Від 1996 року — завідувач кафедри словацької філології.

Продовжити читання →