Павло Чучка народився 22 лютого 1928 року в селі Баранинці, нині Ужгородського району Закарпатської області. Початкову освіту здобув у рідному селі, а середню — в Ужгородській реальній гімназії та в Ужгородській СШ № 1. 1952 року закінчив Ужгородський університет. Один рік учителював у середній школі. Потім навчався в аспірантурі Київського університету.

Кандидатську дисертацію «Українські говірки околиці Ужгорода» захистив 1959 року, а докторську «Антропонімія Закарпаття» — 1970 року. Обидві дисертації захистив у Києві.

Від 1954 року — викладач Ужгородського університету. Від 1976 року — завідувач кафедри загального та слов’янського мовознавства. Від 1996 року — завідувач кафедри словацької філології.

Упродовж 51 року роботи в університеті Чучка підготував і вів заняття з 20 програмових навчальних дисциплін з українського, словацького, слов’янського та загального мовознавства. Упродовж 20 років П. Чучка працював завідувачем кафедри, двічі доручали йому працювати деканом філологічного факультету, упродовж двох каденцій в університеті очолював Учену раду з української мови та історії України. Під його науковим керівництвом 15 аспірантів захистили кандидатські, а два докторанти при його наукових консультаціях — докторські дисертації. Нині всі вони працюють у різних вузах України, Словаччини та Хорватії.

Павло Чучка досліджує українські говори, сучасну та історичну ономастику, мову пам’яток, контакти української мови з її сусідами. Основні праці: «Вступ до слов’янської філології» (1968), «Антропонімія Закарпаття» (1970).Співавтор праці «Історія української мови. Лексика і фразеологія» (1983). Один з укладачів і редакторів «Угорсько­українського словника» (1960). Співавтор кількох підручників з української мови для шкіл з угорською мовою навчання. Найбільше наукове дослідження професора Чучки — монографія «Прізвища закарпатських українців. Історико­етимологічний словник» обсягом у 740 сторінок. Словник охоплює і пояснює близько 12 тисяч прізвищ корінних закарпатців, їх правопис, вимову і відмінювання, головне — географію, історію та етимологію кожного з них.

Нагороджений орденом «За інтелектуальну відвагу» (2005)