Презентація хрестоматії з історії середньовічної української мови

_DSC7518_13 листопада 2016 року в межах авторського проєкту Ірини Фаріон “Від книги до мети” у Львові відбулася презентація хрестоматії “Історія української мови Х-ХІІІ століття” (укладач Василь Німчук). Долучився до заходу завідувач катедри української мови Житомирського державного університету імені Івана Франка Віктор Мойсієнко.
Представлення відбулося в контексті 9 листопада – Дня української мови та писемності. “Наступного тижня ми маємо з Віктором Мойсієнком ще багато инших поїздок у зв’язку з цим святом, але сьогодні хочу, щоби ми згадали тих людей, які все зробили, аби українська мова мала такий особливий день – День Нестора-Літописця. А Нестор з грецької – це “той, хто повернувся на Батьківщину”. Згадайте видатного німецького філософа Гадамера, який казав, що щастя – це повернення на Батьківщину. Також визначення щастя від Донцова: “Щастя – це бути сильним”. Які ж різні версії щастя! Для нашого з Віктором учителя Василя Васильовича Німчука щастя – це заглиблюватися в корінь нашого з вами буття. Тому сьогодні будемо говорити про ті тексти, які роблять нас самобутніми й неповторними, хоча вони й написані церковнослов’янською мовою та є непростими для читання. Але ця церковнослов’янська мова, яка прийшла до нас разом із християнством, заквітчана нашими питомими українськими елементами, і для нас це надзвичайно важливо”, – зазначила доктор філологічних наук Ірина Фаріон.


Також авторка проєкту “Від книги до мети” зачитала коротку інформацію про атланта історії мови Василя Німчука та його колосальні здобутки. “Василь Васильович Німчук, як та бджілочка, назбирав усіх тих питомих українських елементів, які проступають через каркас церковнослов’янської мови, і явив нам їх у цій добірці-хрестоматії “Історія української мови Х-ХІІІ століття”, – зауважила Ірина Фаріон.
Своєю чергою, Віктор Мойсієнко представив свого вчителя Василя Німчука та його хрестоматію, до якої він все життя йшов: “З 2014 року ми активно уже почали готувати цю книгу. Надзвичайно непросто було, адже сім шрифтів використано, повністю збережено все те, як переписувач Остромирового Євангелія Григорій писав пером у 1056 році. Дійсно, цю хрестоматію тепер не соромно показувати світу. Відтепер ні для німецького професора, ні для болгарського, ні для грецького не є перешкода, аби брати ці тексти. Ця хрестоматія довгоочікувана, вкрай необхідна для україністики, для нашої держави. Це мовне українське минуле, і відтепер повністю розвіюються сумніви від того, чия це спадщина. Українці показали світу, що в Ізборнику (Збірнику) Святослава чи в Руській правді, чи в Архангельському Євангелію уже писарі помилялися в сторону української розмовної особливости. Тобто в деревлянську, полянську, хорватську, тиверську, дулібську діалектну сторону. Чужого справді не потрібно, але свого не варто віддавати. Треба світові довести ось такими науковими виданнями, що Київська Русь мовно уже була оприявлена як українська”.
“Ми сильні тим, що мову діда, бабці можемо засвітити, не залежно від того, що існує літературний стандарт. Тому сьогодні ми презентуємо не тільки хрестоматію текстів Х-ХІІІ століття, але й ще одну унікальну, вперше видану працю Віктора Мойсієнка “Історична діалектологія української мови. Північне (поліське) наріччя”, – зазначила Ірина Фаріон.
Презентували в рамках проєкту “Від книги до мети” іще одну книгу Василя Німчука – збірку “Отче Наш”, де докладно висвітлено історію виникнення молитви, її текстуальних трансформацій, а також традиції українських перекладів.
Також у контексті наближення святкування Дня української мови та писемності Ірина Фаріон анонсувала: “17 листопада Конституційний Суд України розпочне усне слухання на вимогу трьох депутатів Ірини Фаріон, мого побратима Олега Бондарчука й парламентаря, який належав до фракції “Батьківщина”, Леоніда Ємця з вимогою визнати неконституційним ухвалення закону Ківалова-Калєсніченка”.
На завершення Ірина Фаріон подарувала завідувачу катедри української мови Житомирського державного педагогічного університету імені Івана Франка Віктору Мойсієнку пісочний годинник – символ влади над часом.

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Spam Protection by WP-SpamFree