Народився 6 липня 1933 року в  селі Довге на  Закарпатті. Український мовознавець, завідувач відділу історії та граматики Інституту української мови Національної академії наук України, член-кореспондент НАН України.

У 1955 році закінчив Ужгородський університет. З 1958 року працює в Інституті мовознавства НАН України, з 1991 року – в Інституті української мови НАН України. З 1998 до 2008 року – директором.

Дослідник давньоруської та старослов’янської мов, історії, діялектів та ономастики української мови, історії української літературної мови, історії української лінгвістики, сакральних проблем української мови тощо.

Творчий доробок

Автор монографій «Староукраїнська лексикографія в її зв’язках з російською та білоруською» (1980), «Мовознавство на Україні в XIV–XVII ст.» (1985), «Давньоруська спадщина в лексиці української мови» (1992).

Один з авторів праць: «Словник гідронімів України» (1979), «Історія української мови. Морфологія» (1978), «Історія української мови. Синтаксис» (1983), «Історія української мови. Лексика і фразеологія» (1983), «Жанри і стилі в історії української мови» (1989) та ін. Відп. редактор «Історії української мови. Морфології» (1978), «Історії української мови. Фонетики» (1979).

Підготував до видання і дослідив низку пам’яток української мови, зокрема «Лексис…» (1964) і «Грамматіку словенску» (1980) Лаврентія Зизанія, «Лексикон словенороський» Памва Беринди (1961), «Синоніму славенороскую» (1964), «Лексикон латинський» Єпіфанія Славинецького та «Лексикон словено-латинський» Єпіфанія Славинецького й Арсенія Корецького-Сатановського (обидві  –  1973), «Граматику слов’янську…» Мелетія Смотрицького (1979), уклав «Історію української мови. Хрестоматія Х –ХIII ст. (2015) та ін.

Василь Німчук дослідив і опублікував «Київські глаголичні листки» (1983). Підготував до видання текст «Слова о полку Ігоревім» і примітки до нього (1977), факсимільне видання «Київських глаголичних листків».

Німчукові належать дослідження мови творів Василя Довговича, Олександра Духновича, мовознавчої спадщини Олексія Павловського, Агатангела Кримського, Павла Білецького-Носенка.

Під керівництвом Василя Німчука розроблено проєкт правопису 1999 року.

Німчук є членом редколегії та одним із авторів енциклопедії «Українська мова» (2000), а також засновником та головним редактором наукового журналу «Українська мова» (з 2001).