Народився 20 січня 1964 року в родині Василя Фешовця і Ганни Фешовець (Швед) у м. Миколаєві Львівської області; раннє дитинство проводить у селі Урич Сколівського району, де добивається першого свого почесного титулу – «волоцюга».

Навчається у Середній школі № 1 м. Миколаєва, яку закінчує 1981 року. Під час навчання бере участь у археологічних експедиціях (1979-1980 роки), які очолювала відомий український вчений і громадський діяч Лариса Іванівна Крушельницька. Випускник Малої академії (м. Львів, 1981 рік).

Після двох невдалих спроб вступити на історичний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка, служить у війську (1982-1984 роки).

1985 року таки вступає на навчання на історичний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка, яке завершує із дипломом із відзнакою 1991 року.

1991-1994 роки навчається в аспірантурі Львівського державного університету за спеціальністю «Соціальна філософія та філософія історії».

З 1994 року працює на філософському факультеті цього ж університету, спочатку на посаді асистента, а згодом – доцента; з 1997 року – заступник декана філософського факультету. 1996 року успішно захищає дисертацію на здобуття звання кандидата філософських наук на тему «Соціальна дія в контексті культури». Активно включається в роботу по реформуванню системи викладання, розробляючи нову бакалаврську та магістерську навчальні програми, а також створюючи один за одним нові навчальні курси, що охоплюють феноменологію, герменевтику, філософію Артура Шопенгауера, Фрідріха Ніцше, Освальда Шпенглєра, Макса Шеллєра тощо.

Відчуваючи постійний саботаж своєї діяльності і не бачачи перспектив по досягненню своїх цілей у межах вибудовуваної тоді системи вищої освіти, 1999 року створює Благодійний фонд «Філософський проект», що поставив собі за мету сприяти розвитку філософії в Україні. Протягом 1991-2001 років щороку більше двохсот студентів отримували стипендії від фонду.

15 вересня 2000 року засновує Видавництво «Астролябія», ставлячи йому за мету видання літератури, яка допомагатиме громадянам наново відбудовувати систему координат у світі, у якому панує виразна протилежна тенденція до їх дезорієнтації. Другим завданням видавництва стає заробіток коштів для реалізації проектів у царині філософії (зокрема – створення незалежної філософської школи).

2001 року народжується перший син – Данило.

Позауніверситетська активність ще відчутніше погіршує становище на факультеті і після відмови надати місце в докторантурі, у вересні 2001 року, іде у відпустку по догляду за дитиною і зосереджується на видавничій та громадській діяльності. 2004 року народжується другий син – Северин, а 2006 року – третій – Теодор. 2012 року, цілком утративши надію, що в найближчий час вдасться переламати негативні тенденції на філософському факультеті, вирішує цілком звільнитися з університету і активніше розгорнути власну діяльність.

На даний час викладацька діяльність обмежується лише викладанням курсів з філософії в Українському Вільному Університеті у Мюнхені (із 2001 року по цей час), а також спорадичними лекціями на замовлення різних інституцій.

За 14 років існування видавництва з’явилося на світ більш ніж дві сотні видань. Це книги з філософії, психології, політичних наук, права, історії, художня література, поезія.

У видавництві не лише забезпечує менеджмент, але й наукову та редакторську роботу. Зокрема, доволі значним його особистим внеском стали переклади (напр.: Кант І. – Відповідь на запитання: Що таке просвітництво?; Новаліс – Християнство або Європа; Улянд Л. – Про романтичне; Ніцше Ф. – Народження трагедії з духу музики, Дві публічні доповіді про грецьку трагедію, Діонісійний світогляд, Народження трагічної думки, Сократ і грецька трагедія, Про майбутнє наших освітніх установ, П’ять передмов до п’яти ненаписаних книг, Новорічне слово до видавця тижневика «У новому царстві», Філософія у трагічну епоху греків, Про істину та брехню в позаморальному сенсі, Пересторога німцям, Так мовив Заратустра), а також видані під його науковою редакцією важливі класичні твори (напр. Дельоз Ж. – Ніцше і філософія; Юнг К.Ґ. – Психологічні типи, Архетипи і колективне несвідоме; Ніцше Ф. – Людське надто людське, Перемішані думки і вислови, Мандрівник і його тінь; Пісня про Ролянда; Беовульф).

Видавництво також видає художню літературу. Значним внеском в українську культуру і чудовим подарунком для українських читачів стали вишукані українські переклади всіх основних творів видатного британського філолога і письменника Джона Толкіна, а також іспанського філософа та письменника Мігеля де Унамуно. Що стосується дитячої літератури, то у цій царині видавництво працює небагато, але все ж може похвалитися виданням українських перекладів серії книжок про пригоди Томека Вільмовського польського письменника Альфреда Шклярського.

Доволі новим, але важливим напрямком діяльності видавництва є видання мілітарної літератури. Початком роботи у цій царині стало заснування 2009 року Львівського мілітарного альманаху «Цитаделя». Однією з причин, що заставило видавництво взятися за цю тематику, стало домінування на той час у свідомості українців хворобливого пацифізму, несприйняття військової справи, оманливого сподівання на безпечний нейтралітет. Мета була визначена однозначно: негайно слід докласти значних зусиль, аби переламати цю тенденцію і культивувати в душах наших громадян здоровий мілітаризм. Окрім випусків «Цитаделі», також було видано кілька книг з української військової та воєнної історії, а з зими 2014 року видавництво почало інтенсивну роботу по підготовці до видання сучасних військових та воєнних прикладних видань. Першим виданням, що побачило світ, став український переклад найвідомішої книги із стратегії і тактики партизанської війни майора швейцарської армії Ганса фон Даха «Тотальний опір: Інструкція по веденню малої війни для кожного», що було схвально зустрінуте патріотичною частиною української громади.