11 травня 2016 року в актовій залі головного корпусу Національного університету “Львівська політехніка” у межах авторського проєкту Ірини Фаріон “Від книги до мети” відбулася зустріч із доктором філології, архиєпископом Полтавським і Харківським Ігорем Ісіченком та презентація його нових праць. Також гостями зустрічі стали Преосвященний владика Венедикт та директор харківського наукового видавництва “Акта” Галина Федорець.

Доктор філологічних наук Ірина Фаріон повідомила, що праці владики Ігоря Ісіченка про наступність і незнищенність поколінь, про синтез наукового підходу із релігійним. “Основна праця, яку ми сьогодні презентуємо – це “Духовні виміри барокового тексту”. Для нас дуже важливо у свідомості розмежувати значення слів “духовний” і “духовий”. Духовний вимір – християнський, релігійний, а духовий вимір – це читати цікаву книжку, слухати добру музику, спілкуватися з гарними людьми. Праця владики Ігоря – найкращий приклад гармонії, заглиблення, ходи по вертикалі, пізнань самих себе. Його книжки – це мандри своїм внутрішнім світом, що є так важливо сьогодні, коли ми шукаємо опори деінде, тоді коли Іван Франко пише, що “щастя у нас самих”. Друге видання, яке ми сьогодні презентуємо, із надзвичайно цікавою передмово, яку хочеться читати та перечитувати – “Києво-Печерський патерик у літературному процесі кінця XVI – початку XVIII ст. в Україні”, – зауважила Ірина Фаріон.

Відповідаючи на запитання – чи потрібний складний бароковий текст сучасникам – владика зауважив: “Людина, яка не звикла напружуватися при читанні, осягати прочитане, вона приречена на деградацію. Наша спадщина – це те, чого бракує нам сьогодні, коли ми говоримо дуже багато про европейський вибір і покладаємо надії на чиюсь допомогу, забуваючи при цьому, що ми маємо покладатися на себе самих, на свою жертовність, на свою власну свідомість. Ми говоримо про европейський вибір як про рух у якомусь иншому напрямку, забуваючи про свою національну ідентичність”.

Дивлячись на минуле, за словами Ігоря Ісіченка, потрібно звільнитися від стереотипів російської пропаганди. Владика повідомив, що дуже важливо бути не завуальованим та вільним. Ще із дитинства він проніс ці базові ціннісні орієнтири – не красти, не говорити неправду, не вірити пропаганді. “Найважливіше у формуванні свідомості сучасного українця – вміти захищатися від різного роду стереотипів та міфів”, – наголосив Ігор Ісіченко.

Без літератури бароко, за словами владики, уявлення українців про літературний текст буде дуже сухий, адже література бароко виключно не реалістична, що допомагає побачити багатовимірність мистецтва. “Ця література показує нам, що релігійний складник не суперечить ані сучасності, ані експериментам у літературі. Ось цей образ вічного майбутнього і складає література бароко”, – зауважив Ігор Ісіченко.

Учасників розмови також цікавило як же можна духовно об’єднати українське суспільство, на що владика відповів: “Будь-яка єдність вимагає відмови від пріоритетів, адже “хто із нас хоче бути першим, хай буде останнім, хай буде всім слугою”.

Остання зустріч у п’ятому сезоні проєкту Ірини Фаріон “Від книги до мети” завершилася традиційним врученням гостеві піщаного годинника, який є символом влади над часом. “Ми не можемо змінити минуле, але у наших силах правильно зрозуміти це минуле, виокремити у текстах тих людей, які мають владу над часом. Це велике щастя мати у своєму внутрішньому житті людей, яких ти можеш назвати владними. Це таке щастя, коли владою в тобі є твоя мама, твій батько, твій учитель. Бажаю вам тих величезних мандрів бароковою духовною літературою”, – повідомила Ірини Фаріон.