2 квітня 2014 року у 1-му навчальному корпусі “Львівської політехніки” в рамках авторського проєкту Ірини Фаріон “Від книги до мети” відбулася презентація Повного зібрання творів Тараса Шевченка за участи упорядника видання, доцента Харківського національного університету Миколи Зубкова.

Розпочинаючи чергову зустріч у рамках проєкту, його авторка, народний депутат України від ВО “Свобода”, доцент Національного університету “Львівська політехніка” Ірина Фаріон відзначила, що за ті чотири місяці, які минули від попередньої зустрічі, українці, напевно, перейшли чотири століття: щойно вийшли з одного, як почалось инше коло пекла, і скільки буде ще – ніхто не знає. “Але що активніше ми будемо світитися зсередини, то швидше повернемо це пекло у чистилище. Дорога до раю нескінченна, власне, тому сьогодні розмова – про Тараса Шевченка. Не тільки тому, що це 200-літній ювілей, а тому, що це наше причастя, це наша проща. Як казав Іван Драч про нього: “Він даний нації на виріст”. Під час зустрічі будемо лікуватися його творчістю”, – зазначила Ірина Фаріон.

Зустріч почали із хвилини мовчання, вшанувавши героїв Небесної сотні. Ірина Фаріон розповіла про свого гостя, його вклад у розвиток літератури. Представляючи громаді упорядника книги, мовознавець Ірина Фаріон підкреслила, що Микола Зубков привіз до Львова світло українського Харкова. Також свободівка наголосила: творчість Шевченка не вкладається у жодні ювілеї. 200-літній ювілей збігся в часі з революційними подіями в Україні. Однак Шевченка не можна обмежувати 9 і 10 березня. Найкращий Шевченко – відкритий і правдивий.

Як зазначив упорядник видання, доцент Харківського національного університету Микола Зубков, “Кобзар” видавали і перевидавали багато разів. Але чи це повні “Кобзарі”? “Свого часу совєцька пропаганда зробила з Шевченка “революціонера-атеїста”, “безбожника”. Однак у Шевченка цього не знайдеш. Кожна влада по-своєму експлуатувала цей образ, а Шевченко – набагато об’ємніший, набагато повніший, ніж будь-яка епоха. Бо, як сказала Ірина Фаріон, Шевченко – понад часом. І кожне покоління буде відкривати свого Шевченка”, – заявив упорядник унікального видання.

Микола Зубков розповів присутнім про те, як він для себе відкривав Шевченка. Школа, на жаль, віднадила від Кобзаря, бо як казав Василь Стус, школа була зашорена. Пізніше приходив до Шевченка вже свідомо: “Видання – це вислід восьмирічної роботи. Спочатку був “Заборонений Кобзар”. Повне зібрання – це збірка творів, які вилучала царська, а свого часу совєцька цензура. Як не парадоксально, він був небезпечним для донедавна чинної системи”.

Упорядник подав максимально повне видання творів, бо користувався джерелами діяспори. Бо там не було заангажованости, його не підтасовували під ті чи ті режими. Фахівці з діяспори досліджували первинного Шевченка. Перевага ще і в тому, що він виданий за Харківським правописом. Це вже другий наклад. Перші три тисячі розлетілися за два з половиною місяці. Напевно, буде ще додатковий наклад. Це подарункове видання. Тут вміщена вся малярська спадщина Шевченка.

Ірина Фаріон наголосила: “Шевченкове слово потрібне нам сьогодні, як ліки. Бо ми усі закривавлені, всі зранені. Сьогоднішня зустріч додасть нам духовної сили. Без духовної сили не буде сили фізичної. Найкраща зброя – це Шевченкове слово, яке пройшло випробування часом. Найкращий спосіб осягнення слова Шевченка – це читання його родиною, читання вдома”.

Пропонуємо відео заходу: