Відбулася зустріч з Петром Билиною та Володимиром Шовкошитним.

Оприлюднено 15.05.2018 автором movasyl@gmail.com

10 травня 2018 року в межах проєкту доктора філологічних наук, професора Ірини Фаріон “Від книги до мети” відбулася зустріч із бійцем-добровольцем батальйону “Золоті ворота” Петром Билиною та директором видавництва “Український пріоритет” Володимиром Шовкошитним. Метою зустрічі стала презентація унікальної документальної книги бійця Петра Билини “Війна кличе. Стань переможцем!”.

Ірина Фаріон зачитала коротке досьє на кожного з гостей, після чого передала мікрофона Володимиру Шовкошитному, який представив своє видавництво і розповів про знайомство із Петром Билиною. Директор видавництва зауважив, що цю книжку, яку можна віднести до “окопної” літератури, він намагався редагувати так, щоб нічого не змінювати.

“Автор зумів, будучи рядовим добровольцем, ніби вийти в астрал: подивитися на всі ці блокпости, на фронт з тої висоти, на яку не піднявся ні начальник Генерального штабу ЗСУ, ні жоден міністр оборони, ні президент, які мали б дивитися на це з инших висот, а не з тих кабінетів, з яких вони це роблять. І рядовий боєць Петро Билина не просто пише, що там вискочив москаль чи сєпар і сказав “піх-пах”… Він раптом питає свого командира батальйону: “Слухай, чоловіче, а чого ти говориш зі мною ворожою мовою, ти знаєш, за що ти воюєш?”. На що командир йому відповідає, що й він проти Путіна. “Добре, що ти проти, а за що?, ‒ питає Билина. ‒ Я воюю за Україну, в якій буде українська мова, бо тільки вона єдина є наріжним каменем і гарантією того, що буде Українська Держава. Бо немає в мене иншої національної колиски, окрім України. Я тільки тут можу плекати свою власну культуру, свою власну історію, тільки тут мої духовні цінності є основою, гранітом українського державотворення”. І ось ці слова роблять з бійця-добровольця Билини людину-державника, який мислить вищими категоріями державотворення”, ‒ зазначив Володимир Шовкошитний.

Також під бурхливі оплески Володимир Шовкошитний вручив учаснику російсько-української війни Петру Билині за написання книжки та сумлінне служіння українському народу медаль Гетьмана Івана Мазепи.

“Я мушу! Це формула усвідомлення самопожертви за щось вище, ніж твоє життя, за щось вище, ніж ти сам. Допоки є люди, для яких ця формула є усвідомленою необхідністю, до того часу українці є непереможні”, ‒ зауважив Володимир Шовкошитний.

Своєю чергою, Петро Билина подякував Ірині Фаріон за підтримку в тяжкій боротьбі видавництва, а Володимиру Шовкошитному за те, що вбрав його писанину в гарне ошатне вбрання.

“Молоді люди, добре плануйте і беріть до уваги те, що про вас теж “дбають”, що про вас “планують” московити, але ви маєте захистити себе”, ‒ зазначив Петро Билина.

Також в межах проєкту Ірина Фаріон особливо подякувала за присутність у залі своїм побратимам воїнам-свободівцям Костянтину Василькевичу і Мар’яну Берездецькому.

Боєць батальйону “Карпатська Січ” лікар-хірург Костянтин Василькевич зазначив: “На мою думку, ще мало літератури, мало книжок про війну. Там втрати, а тут, фактично, мало хто це усвідомлює. Якась ніби паралельна реальність, як два світи, і ми ніколи не переможемо у цій війні, поки нація не почне розуміти.

Ще одне суб’єктивне враження, коли на початку війни я був на Донбасі, то більшість бійців говорили російською. Така була пересторога, чи не заламають руки та не здадуть на першому блокпосту ворогові. Зрештою, за пару років, коли ми зустрічалися чи зідзвонювалися з ними, вони всі спілкуються зі мною українською. Невже для того потрібно воювати зі зброєю в руках, невже для того треба проливати кров, щоб почати розуміти, що, передусім, без української мови в нас немає жодного майбутнього”.

“Усі ми сходимося на тому усвідомленні, що насправді ми є діти її величности мови. І саме мова забезпечує нам унікальний шлях і унікальну дорогу до пізнання істини в цьому світі”, ‒ зазначила Ірина Фаріон.

Також на завершення зустрічі засновниця проєкту подарувала гостям пісочні годинники, які є символом влади над часом.