У межах проєкту доктора філологічних наук, професора Ірини Фаріон “Від книги до мети” відбулися відкриті наукові читання, присвячені 100-літтю відходу у вічність українського фізика і електротехніка, винахідника, організатора науки, публіциста, перекладача Біблії українською мовою, громадського діяча Івана Пулюя.

Відбулася також презентація монографії Ірини Фаріон “Мовний портрет Івана Пулюя” про мовно-політичний світогляд та мовну практику видатного науковця-фізика, який своїм гуманітарним світлом через перший переклад молитов українською мовою проклав шлях до сакрального стилю української мови.

“Іван Пулюй у лексичному контексті розвитку української мови стояв на межі двох епох: він захопив одним крилом староукраїнську мову, яка у своїй матриці мала величезну кількість церковнослов’янських елементів, іншим крилом ‒ живу розмовну мову. Зокрема, він пропонував для нашої мови взяти народну основу, і вживати такі слова: “побіда”, “діло”, “воздух”, “письмо”, “лента” та інші. Тобто, наголосимо на колосальні ролі Івана Пулюя у витворі єдиного стандарту літературної мови”, ‒ зазначила Ірина Фаріон.

Також, за словами мовознавця, незалежно один від одного Іван Франко та Іван Пулюй сформулювали базову, засадничу, фундаментальну, матричну функцію мови ‒ мова творить націю, мова очолює всі національно-визвольні змагання. “Звичайно, ми можемо вивчати різні мови, але у пріоритеті має бути не чужа, а своя мова. “Воскресити духові сили народу, забезпечити добробут і тривкий спокій та потугу може лише рідне слово”, ‒ писав Іван Пулюй. Тому і український письменник Пантелеймон Куліш разом з українським ученим Іваном Пулюєм спільними силами напрацювали перший повний переклад Біблії з єврейських та грецьких текстів українською новітньою мовою, чим заклали основи спільної літературної мови для всієї України”.

“Проблема занепаду української мови і держави у нас самих, і немає чого нарікати. Іван Пулюй казав, що, на превеликий жаль, проблема українців полягає у тому, що все те, що винятково залежить від них, вони роблять найгірше. Схилянням ви нічого не здобудете! Лише прямостояння і протистояння!” ‒ зауважила мовознавець.

Також Ірина Фаріон озвучила для присутніх кілька вагомих політичних тез Івана Пулюя, що сказані ще 100 років тому, але вкрай актуальні для теперішнього часу війни:

“Наш національний ідеал ‒ визволена з-під Росії Україна”;

“Війна ‒ це шанс для України стати самостійною державою”;

“Коли ворог виступає проти нас, то слід виступити і проти нього”;

“Самостійна Україна ‒ ключ до миру в Европі і водночас гордіїв вузол геополітичних европейських проблем”;

“Росія аж до повного її знищення була і буде незмінним ворогом України”;

“Лише внаслідок приєднання України з Московії утворилася надмогутня Росія ‒ і тільки через визволення всього українського народу з російського рабства може стати Росія знову Московією”;

“Не говорять про мир ціною втрати свободи”;

“Марна справа говорити про мир. Він приходить завдяки військовим успіхам, а не з побажань окремих людей”;

“В життєвих інтересах культурних держав Европи звільнити наш нарід від смертоносних рук московських азіятів”;

“Чужі держави у міжнародній політиці мають лише свій інтерес”.

“Прощаючись 31 січня 1918 року з Іваном Пулюєм, ректор Німецької політехніки у Празі професор Бах мовив: “Ти був не тільки людиною твердих переконань і виразно викарбуваною особистістю, але також людиною, що знала, як дотримуватися вірності, передусім вірності народові, з якого ти вийшов. І немає більшої вірності, ніж вірність власному народові…”‒ зазначила Ірина Фаріон.

Також у відкритих наукових читаннях, присвячених 100-літтю відходу у вічність феноменального Івана Пулюя взяли участь: Олександр Захар’яш (кандидат фізико-математичних наук, доцент кафедри загальної фізики), Юрій Білецький ( кандидата технічних наук, старший викладач кафедри електромехатроніки та комп’ютеризованих електромеханічних систем), Лілія Харчук (кандидат філологічних наук, старший викладач кафедри української мови).

“Оскільки ми сьогодні говорили про людину, яка має владу над часом, то хочу подарувати вам пісочні годинники, нехай вони будуть символом вашої інтелектуальної влади над часом”,‒ зауважила Ірина Фаріон.