Тара́с Васи́льович Чухліб народився 20 серпня 1966 року в Ольшаниці Рокитнянського району Київської области. Проживав у м. Добропіллі Донецької области та у м. Українка поблизу с. Трипілля Київської обл., де навчався у СШ № 2. Служив у  Північно-Кавказькому військовому окрузі ЗС СРСР, працював робітником на Київській книжковій фабриці.
Закінчив історичний факультет НПУ ім. М. П. Драгоманова, стажувався у Варшавському університеті. Закінчив Міжнародну школу гуманітарних досліджень країн Центральної та Центрально-Східної Европи (Польща).
Український історик, доктор історичних наук. Провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України, директор Науково-дослідного інституту козацтва ім. Степана Бандери. Дослідник воєнної історії України, Польщі і Туреччини, геополітичного розвитку Східної Европи. Громадський діяч, геополітик, культуролог, краєзнавець. Член Українського національного комітету з вивчення країн Центральної і Південно-Східної Европи. Член Експертної комісії Українського інституту національної пам’яти, правління Українського інституту воєнної історії та Комітету зі збереження культурної спадщини Героя України Бориса Возницького. Вивчає міжнародні відносини, дипломатію, зовнішню політику України і Східної Европи у ХVI–ХVIII століттях, історію козацтва, проблему збереження культурних цінностей.
Автор 5-ти монографій та близько десятка науково-популярних книг. Учасник міжнародних конференцій в Білорусі, Казахстані, Польщі, Росії, Швейцарії та Україні. Викладав у Львівському національному університеті ім. І. Франка та Полтавському педагогічному університеті ім. В. Короленка. Член спецрад Київського університету ім. Б. Грінченка та Чорноморського університету ім. П. Могили.
Головний редактор наукового щорічника «Український історичний збірник», заступник відповідального редактора наукового видання «Україна в Центрально-Східній Европі (від найдавніших часів до кінця XVIII ст.)». Член редколегій журналів «Архіви України», «Краєзнавство», «Воєнна історія», «Гетьман», «Сіверянський літопис» та ін.
Член Ради українського козацтва при Президентові України (2005–2010 рр.), вченої ради Національного музею історії України, Національної спілки краєзнавців України та Лисянського краєзнавчого товариства «Витоки» Черкаської обл. Керівник секції історії Київської Руси та Козаччини Малої Академії наук (МАН) у м. Києві. Заступник директора Вишгородського державного історико-культурного заповідника (2015–2017 рр.). Один із керівників Міжнародної оборонно-спортивної громадської організації «Українське козацтво».
Книги неодноразово номіновані на «Найкращу книгу року» (1999, 2008, 2009, 2010). Видання «Пакти і конституції» Української козацької держави (до 300-річчя укладення» (упоряд. Т. Чухліб, М. Трофимук); Львів: «Світ», 2011; 440 с.) отримала перемогу на конкурсі «Книга року 2011» у номінації «Дослідження/Документи». У 2015 р. нагороджений премією НАН України ім. Михайла Грушевського.
Нагороджений відзнаками Української Православної Церкви Київського патріярхату, Національної академії наук України, Київської міської ради, Лисянської ради Черкаської области. Заслужений діяч науки і техніки України.
Опублікував близько 450 наукових та науково-популярних праць з історії України, Польщі, Росії, Туреччини XVI–XІХ століть:
• «Козацький устрій Правобережної України в останній чверті XVIII ст.» (К., 1996)
• «Незнайома Кліо. Таємниці, курйози і казуси української історії» (К., 2001, у співавторстві з В. Горобцем)
• «Гетьмани і монархи. Українська держава в міжнародних відносинах 1648—1714 pp.» (K.; Нью-Йорк, 2003; 518 с.)
• «Історія української культури в 5-ти томах» (К., 2003; у співавторстві)
• «Історія українського селянства в 2-х томах» (К., 2006, у співавторстві)
• «Гадяч 1658 р. та ідея його відновлення в українсько-польських стосунках» (К., 2008)
• «Козацьке коріння Миколи Гоголя» (К., 2009)
• «Козаки і монархи. Міжнародні відносини ранньомодерної Української держави 1648—1721 рр.» (2009)
• «Козаки та яничари. Україна у християнсько-мусульманських війнах 1500—1700 рр.» (К., 2010; 435 с.)
• «Секрети українського полівасалітету: Хмельницький — Дорошенко — Мазепа» (К., 2011; 327 с.)
• «Історія козацтва: держава — військо — битви» (К., 2012)
• «Відень 1683: Україна-Русь у битві за „золоте яблуко“ Європи» (К., 2013; 528 с.)
• «Козацький король» Ян III Собеський
• О. Гуржій, Т. Чухліб. Гетьманська Україна
• «Донеччина і Луганщина — козацькі землі України» (К., 2014; 2017; 128 с.)
• «Мечом и оралом. Донбасс — древняя земля Украины» (К., 2015; 80 с.)
• «Українське козацтво. Золоті сторінки історії» (К., 2015, 400 с. у співавтор).
• «Гетьмани України: війна, політика, кохання» (К., 2016; 480 с.)
• «Козаки і татари. Українсько-кримські союзи 1500 –1700-х років» (К., 2017; 278 с.)