«…поїхали в Росію аполітичними людьми, а повернулись перед Майданом українськими націоналістами»
Народилась 24 серпня 1963 року в маленькому селі на Харківщині, де жила вся рідня по маминій лінії. Пізніше батьки переїхали в Горлівку. Вірші почала писати в дитинстві і ще школяркою друкувалась у міській газеті. У 1979 році представляла Донецьку область на Всеукраїнському семінарі творчих школярів, який відбувався в місті Рівному. Навчалась на філологічному факультеті Донецького університету (російська філологія), але вчителькою російської мови працювала недовго. В 90-х працювала кореспондентом на телебаченні, видала в Києві дві книжечки дитячих віршів українською мовою: «Кольорові олівці», «Що бабусі я скажу» (1997 р.). Була автором монологів Андрія Данилка (Вєрка Сердючка).
У 2000 році переїхала з малими дітьми до Києва, де працювала головним редактором дитячого журналу «Дитяча академія», дописувала до газети «Казковий вечір», працювала оглядачем у ЗМІ. 2005 року переїхала до Москви, де продовжувала писала монологи для акторів естради і сценарії для кіна.
На початку 90-х була захоплена ідеями незалежности, українізації Донбасу, але швидко зневірилась, що це можливо. Неабияку роль в цьому «зневіренні» відіграло позитивне ставлення до Росії, адже все життя прожила на Донбасі, батько з В’ятки… і тільки тривале життя в Москві остаточно розставило крапки над «і» – побачила на власні очі ставлення росіян до України, до української мови і українців. Разом з дітьми, незважаючи на свою успішну кар’єру і їхнє навчання в театральних вишах, прийняли рішення повернутись в Україну. Можна сказати, що поїхали в Росію аполітичними людьми, а повернулись перед Майданом українськими націоналістами.
viagra cialis online Elijah dhSBBAkXqBVwv 6 17 2022
cheap cialis online pharmacy After 3, 6, and 12 months on TT, 11 31, 22 63, and 29 patients 83 were removed from the cohort, having sustained VTE events Figure 2